- газуватий
- -а, -е.Який перебуває в стані газу, має властивості газу; подібний до газу (див. газ I 1)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
агрегатний — а, е. Прикм. до агрегат 1). •• Агрега/тний стан один із фізичних станів речовини (твердий, рідкий, газуватий, плазма) … Український тлумачний словник
випаровувати — ую, уєш, недок., ви/парувати, ую, уєш, док. 1) перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2) неперех. Те саме, що випаровуватися … Український тлумачний словник
випаровуватися — ується, недок., ви/паруватися, ується, док. 1) Перетворюватися в пару, переходити в газуватий стан. 2) перен. Зникати, щезати … Український тлумачний словник
газуватість — тості, ж. Абстр. ім. до газуватий … Український тлумачний словник
пара — I и, ж. 1) Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані… … Український тлумачний словник
паротворення — пароутво/рення, я, с. Перехід рідкої або твердої речовини в газуватий стан; утворення пари … Український тлумачний словник
сублімація — ї, ж. 1) спец. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в газуватий без перетворення на рідину. 2) Психічний процес спрямування енергій афективних потягів на цілі соціальної діяльності або творчості … Український тлумачний словник